Про водне господарство України
На сьогодні затверджена Водна Стратегія України до 2050 року (КМУ від 9/12/2022 р. № 1134-р) та закон «Про водовідведення та очищення стічних вод» (2887-IX, від 12/01/2023), але вони вимагають розробки низки регулятивних документів, рекомендацій та нових будівельних стандартів, гармонізації законодавства із вимогами ЄС. Крім того, дуже важливим аспектом є участь/допомога місцевим громадам у розробці технічного проєкту на розміщення мереж, технологічного регламенту у сфері водовідведення тощо. І саме ці необхідні для практичної реалізації документи ми отримаємо в результаті реалізації проєкту.
Асоціація «Укрводоканалекологія» спільно з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України (координує напрямок відновлення) розробили План імплементації ЗУ «Про водовідведення» – визначивши перелік нормативних документів та прикладних науково-технічних розробок, які необхідно розробити, а також визначили інші завдання.
Зокрема, передбачено проведення аналітичних досліджень та розробка науково обґрунтованих рекомендацій щодо:
Методичних рекомендацій з розроблення схем оптимізації роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення
Програми технічної модернізації систем водовідведення та очищення стічних вод, що перебувають у державній або комунальній власності на 2024-2034 роки
Розробка нової редакції Державного будівельного стандарту ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»
Розробка нової редакції Державного будівельного стандарту ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»
Розробка нової редакції Державного будівельного стандарту ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»
Порядку розроблення підприємствами централізованого водопостачання технологічних регламентів
Розрахунку об’ємів стічних вод, які неорганізовано надходять до систем централізованого водовідведення
Правил приймання поверхневих стічних вод до систем водовідведення поверхневих стічних вод населеного пункт
Порядку первинного обліку стічних вод, які надходять до систем централізованого водовідведення
Порядку первинного обліку обсягів утворення, обробки, зберігання та повторного використання осадів стічних вод
Також, потрібно враховувати, що в результатів повномасштабної агресії Росії проти України, постійного порушення міжнародного права, навмисного руйнування критичної цивільної інфраструктури призвело до значного та іноді необоротного пошкодження критичної інфраструктури централізованого водопостачання та каналізації міст, яку доведеться повністю відновити.
Згідно Водної стратегії:
В Україні (станом на 2020 рік)
Доступ до централізованого водопостачання мають: 30,1% сільських населених пунктів, 89,9 % селищах міського типу, та 99,2 % міст.
Протяжність систем централізованого водопостачання – 122 000 км, з яких 38,2% зношені або аварійні. Це призводить до забруднення водопровідної води, спалахів захворювань (нітратне отруєння дітей, водно-нітратна метгемоглобінемія, гепатит А, гострі кишкові інфекції тощо).
Забезпечені централізованим водовідведенням: 1,8% сільських населених пунктів, 63,9% селищ міського типу, 96,6% міст.
Зношеними або аварійними є 41,9% систем централізованого водовідведення.
Тобто, у сільській місцевості системи водовідведення та очисні споруди практично відсутні. У поєднанні з відсутністю регламентуючих документів до децентралізованих систем це призвело до розповсюдження використання негерметичних вигребів, звідки забруднення безпосередньо фільтруються у ґрунт.
Більша частина очисних споруд проєктировалась та будувалась у 60-80-х роках минулого століття за застарілими на сьогодні будівельними нормами та технологічними рішеннями. Внаслідок цього зараз досягти сучасних вимог якості до очищених стічних вод неможливо як через їх фізичний та моральний знос, а також через фактичну неадекватність наявних технологій очищення (найбільш вузьке місце – обробка осаду).
В результаті – водні об’єкти зазнають значного антропогенного навантаження у вигляді хімічного, мікробного, радіонуклідного забруднення та шкідливого біологічного і фізичного впливу.
У 2020 році з природних водних об’єктів забрано 9,6 куб. кілометра прісної води (90% – з поверхневих і 10% – з підземних джерел). Щороку із зворотними водами до водних об’єктів скидається близько 2 000 000 тонн забруднюючих речовин.
Взагалі, системи транспортування і розподілу питної та стічної води (водоводи, колектори, розподільчі мережі) в Україні вже тривалий період відносяться до найкритичнішого елементу систем централізованого водопостачання і водовідведення.
Повномасштабна агресія рф проти України, постійне порушення агресором положень Гаазької Конвенції, свідоме знищення об’єктів інфраструктури призвела до значних, а іноді невідновних руйнувань критичної інфраструктури централізованого водопостачання та водовідведення міст.
Заплановано
До 2030 року
Підключити до систем централізованого водопостачання 50% (до 2050 року – 90%) сільського населення та 100% міського населення
До 2030 року
Забезпечити доступ 80% сільського населення (до 2050 року – 95%) та 100% міського населення до належних санітарно-профілактичних заходів
Сприяти у розробленні територіальними громадами перспективних планів щодо побудови систем централізованого водовідведення та очищення стічних вод
Здійснити поетапний ремонт або повна заміна (на сучасні аналоги з нейтральних до хімічних сполук та зовнішньої корозії поліетилену, поліпропілену чи полівінілхлориду) міських систем централізованого водопостачання та водовідведення
Забезпечити нормативно-правове врегулювання питань залучення приватного сектору економіки у сфері розвитку системи централізованого водопостачання та водовідведення
Імплементувати Директиви 2020/2184 Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 2020 р. про якість води, призначеної для споживання людиною
Розробити та затвердити екологічні нормативи якості води масивів поверхневих та підземних вод відповідно до вимог законодавства ЄС
Провести системний аналіз водного законодавства щодо його узгодженості з вимогами законодавства ЄС та цілями сталого розвитку
У населених пунктах, популяційний еквівалент яких становить 2 тисячі і більше, впровадження централізованого водовідведення є обов’язковим, крім випадків, передбачених частиною першою статті 18 цього Закону